11.06.2010|| п'ятниця|| 11:00

Закриття концертного сезону

Останній концерт 81 концертного сезону в Харківській філармонії в цьому році перенесений аж на 3 липня. Згідно традиції, музиканти задовго готуються до цього знаменного вечора, щоб подарувати слухачам незабутні враження на весь час літньої відпустки.
Чим же дивуватиме на маестро Янко? В першу чергу програмою вечора, до якої увійшли два твори ХХ століття – яскраві, сучасні, популярні. Перший твір – це феєрична Симфонія №9 Дмитра Шостаковича. Історія створення цієї симфонії розпочалася за часів Великої вітчизняної війни і спочатку замислювалася на святкування російської перемоги над нацистською Німеччиною. Композитор оголосив в жовтні 1943 року, що симфонія буде великою композицією для оркестру, солістів і хору, що висвітлює велич російського народу і перемогу над ворогом. докладнiше...

В ході зустрічі із студентами 16 січня 1945 року, Шостакович повідомив їх, що вдень раніше він почав роботу над новою симфонією. Через тиждень, він сказав їм, що дійшов до середини розробки розділу і робота починатиметься з великого tutti. Але потім Шостакович закинув роботу на три місяці.
Він відновив роботу над симфонією 26 липня 1945 року і закінчив її 30 серпня 1945 року. Симфонія виявилася абсолютно іншою роботою, ніж та, яку він спочатку планував. Настрій симфонії був не пафосним і величним, а легким і яскравим.
Дев'ята симфонія висувалася на Сталінську премію в 1946 році, але не змогла отримати перемогу. 14 лютого 1948 року разом з деякими іншими творами композитора симфонія була заборонена і не виконувалася до 1955 року. І хоча наша сучасна епоха не має заборон на виконання академічних творів, не так часто представляється можливість почути будь-яку з 15 симфоній Дмитра Шостаковича. Тому майбутній концерт – подія зовсім неординарна! Другий презент від музикантів філармонії – здавалося б мила і невимушена кантата «Карміна Бурана» для солістів, хору і оркестру. Твір охоплює широкий круг світських тим, актуальних ще в епоху XIII століття, та в наші часи: непостійність успіху і багатства, швидкоплинність життя, радість повернення весни і задоволення від пияцтва, обжерливості, азартних ігор і любові.
Чи варто говорити, що перший номер кантати отримав фантастичну популярність ще з часів нацистської Німеччини, хоча сам композитор жодного відношення до політичної обстановки в його країні і до самого фюрера не мав (за встановленими даними).
У останні десятиліття, зарубіжна естрада по-своєму відродила музику К. Орфа, створивши безліч кавер-версій, що спричинило світову популярність і захоплені відгуки слухачів.
Отже, 3 липня в Концертному залі відбудеться концерт з приголомшливою програмою, у виконанні Академічного хору ім. В. Палкіна, Академічного симфонічного оркестру філармонії під керуванням незрівнянного музиканта, головного диригента – Юрія Янко! згорнути

11.06.2010|| п'ятниця|| 09:00

Замовник музики – моя душа!

Як не образливо, проте так повелося, що приводом для виконання сучасних творів стає, як правило, ювілей композитора. І тут-то набираються повні зали, тут чутно овації і грім оплесків, а потім, вже після святкування, музиканти знов беруться за звичні партитури, а слухачі шукають в програмах концертів імена великих класиків…
Та все ж, невгасаючі ентузіасти – композитори, віддані своїй справі так і продовжують жити в світі своїх партитур, випробовуючи надію, що незабаром, хоч би деякі їх твори зазвучать зі сцени.
Один з таких патріотів, що творять на харківській землі, – композитор Тетяна Хмельницька. Зовсім недавно в Концертному залі Харківської філармонії пройшов її ювілейний концерт, де прозвучали камерні твори, створені автором в перше десятиліття ХХI століття.докладнiше...

Особа творчої людини завжди цікава і неординарна. Моє невелике інтерв'ю з композитором – це лише мала частинка ідей і помислів, переживань і радощів, які повною мірою розкриваються в творах Тетяни Хмельницької.
Тетяна Георгіївна, скажіть, як у сучасного композитора народжується твір? Що є для Вас стимулом?
Перш за все – це моє бажання висловитися, повідати про свої переживання. У своїх творах я розмовляю із слухачем, тому головний замовник моєї музики – це моя душа. Мені здається, що багатшого засобу для вираження немає краще, ніж музика.
Як йде справа із замовленнями у наш час? Якщо раніше замовлення на написання музики ініціювалося державною політикою, то в сучасному світі композитори залишилися, по-суть, без коштів для існування. Чи так?
Я відношуся до цього набагато простіше. Якщо до мене поступає замовлення (хоча назвати замовленням я це не можу, швидше – пропозиція), то я його приймаю лише в тому випадку, якщо маю безпосередню зацікавленість в ньому. Так було із моїм Маленьким тріо для двох тромбонів та творами для бандури, балалайки. Нерідка, взявшись за написання творів, мене долає азарт. Самій стає цікаво – впораюся, чи ні. Коли до ювілею Харківського тракторного заводу був оголошений конкурс на написання гімну ХТЗ, я взялася за справу з особливим завзяттям, оскільки у мене з'явилася ідея передати за допомогою музики гусеничні ходи трактора. На жаль, конкурс тоді був скасований і тому гімн, створений, до речі, на вірші одної з робітниць-ветеранів заводу, до цих пір не виконувався.
У яких жанрах і формах Ви вважаєте за краще висловлюватися? Чи тяжієте до авангарду або дотримуєтеся класичних традицій?
Мої враження самі створюють і форму і жанр. Звичайно, коли я починала писати музику, будучи до того ж першою ученицею відомого авангардиста Валентина Бібіка, я тяжіла до експериментів, до неординарності. Проте, з часом зрозуміла, що це не моя стихія, оскільки за темпераментом я романтик, лірик, філософ. Тому, в спілкуванні із слухачем я обираю імпровізаційну форму викладу, яку насичую поліфонією, – як джерелом позачасового вираження.
Творчість яких композиторів для Вас є еталоном?
Якщо говорити про композиторів, чия творчість шаноблива мною без виключень – то це І.С. Бах і С.І. Танєєв – великі поліфоністи. Інші ж композитори захоплюють мене окремими жанрами. Так, П.І. Чаковський для мене прекрасний симфоніст і оперний композитор, в С. Прокоф’єва мені подобається картинність, дуже люблю Рахманінова і Сибеліуса, колись були періоди захоплення Р. Вагнером. Пам'ятаю, що в молодості захоплювалася творами Л. Ревуцкого, потім, з віком прийшло усвідомлення геніальності музики М. Березовського і А. Веделя. Якщо говорити про сучасних композиторів, зокрема легендарного К. Пендерецького, що недавно відвідав Харків, то тут також я була нескінченно приголомшена Плачем по жертвах Хіросими, а останні його твори сприймаю лише як вдалі знахідки композитора.
Які Ваші творчі плани? Чим в даний момент захоплюєтеся?
Планую переробити свою другу симфонію «Сяйво», мене давно не влаштовує її фінал. Здавалося б, фінал для мене завжди був найлегшою справою, а тут відчуваю, що потрібне його кардинально переробити. Останнім часом мене полонять медитативні образи в різних втіленнях – роздум, медитація в русі, поглиблена у власне «я». За останні два роки я спеціально звільнила себе від педагогічної роботи, щоб цілком зануриться в творчість і реалізувати давно задумане. Так було з оперою. Мій викладач – Володимир Максович Золотухін нерідко нагадує мені про те, що я все ж оперний композитор по духу, хоча мною не створено ще жодної опери, а лише музика до спектаклів. В молодості я здійснювала спробу написання опери по Л. Українке – «Одержима», але обставини в сім'ї містичним чином стали повторювати сюжет поеми і я кинула роботу над нею. Зараз я сподіваюся здійснити задум написання опери на вірші Ніни Супруненко. Це опера про відчуття, роздуми однієї трепетної душі. В цілому, планів багато і всі вони чекають свого здійснення.
ЧЩо побажаєте молодим композиторам? Чи варто сподіватися на те, що їх твори звучатимуть?
Безумовно, композитор повинен чути, що він пише. Ми зараз переживаємо певну форму геноциду академічної музики і зомбування за допомогою поп-культури, де втрачаються минулі цінності. Проте сутнісне для композитора – зберігати те полум'я в душі, яке знов і знов надихає його на створення сучасної музики. І хай кожен ентузіаст не втрачає найголовнішого, що робить його творцем – свідомість душі!
Бесіду вела музикознавець Ольга Шкетзгорнути

08.06.2010|| вiвторок|| 11:00

Оркестр Харківської філармонії взяв участь у відкритті Міжнародного аерофоруму

Сьогодні в новому терміналі аеропорту "Харків" відбулося відкриття Міжнародного аерофоруму. Високий рівень події відкриває Харкову унікальну можливість продемонструвати всьому світу прогрес в підготовці до чемпіонату Європи з футболу в 2012 році.докладнiше...

"Ми готуємося прийняти Євро 2012 і усвідомлюємо той факт, що до нас приїдуть тисячі уболівальників з інших країн. Уболівальники і гості міста приїдуть всього на декілька днів. А те, що ми підготуємо до Чемпіонату світу з футболу в місті і регіоні, приноситиме користь ще багато років.
Усім учасникам аерофоруму бажаю максимально вдало провести переговори, підписати необхідні угоди і отримати позитивні результати від спілкування", - звернувся до учасників і гостей Міжнародного аерофоруму голова Харківської обласної державної адміністрації Михайло Добкін. На сьогодні Харків – лідер з підготовки і будівництва спортивних об'єктів, розвитку інфраструктури. У цьому процесі Перша столиця стабільно показує приклад злагодженої командної гри, і на усіх етапах увага і підтримка Уряду дозволяють нарощувати темпи підготовки. згорнути